Добірка матеріалів до листопадовго (2011 року) засідання Громадсської ради з приводу проблем IKT галузі в Україні
Асоціація виробників і користувачів Вільного/Відкритого програмного забезпечення публікує ряд документів, які характеризують ситуацію з використанням ВВПЗ в державному секторі та з правами користувачів і розробників з 2000 року по сьогодні.
Ці документи не є новими, та зважаючи той факт, що з 2005 року ситуація не змінилася — вони все ще цілком задовільно описують проблематику галузі.
Вашій увазі пропонуються:
1). Конституційне подання 46 народних депутатів України щодо про невідповідності Конституції України, Кримінальному Кодексу України, діючим Законам України -- окремих правових актів Міністерства освіти та науки і Кабінету міністрів України, що регламентують діяльність у сфері виробництва програмного забезпечення (фотокопія; документ "v3 Konst Podannya_pdf 150dpi.pdf”).
Це максимально стислий, але доволі повний перелік законодавчих і підзаконних перепон до розповсюдження ВВПЗ у держсекторі, а також у галузях науки і освіти. Частина посилань в цьому документі може бути поновлена з урахування введення в дію нових Кодексів України, проте зміст відповідних розділів Кодексів залишився незмінним.
Автор: Ігор ЛИСИЦЬКИЙ
Проблема розвитку бізнес-інкубаторів і технопарків в Україні давно висвітлюється на шпальтах тижневика «Дзеркало тижня». Однак труднощі, які переживають навіть відомі у світі технопарк Інституту електрозварювання ім. Є.Патона в Києві й Інституту монокристалів у Харкові, напевно пов’язані з тим, що економісти, котрі визначають політику країни на цьому напрямі, не вловлюють новітніх тенденцій у науці, які дозволяють ефективно і швидко розвивати економіку країни.
Багаторічне «полювання на відьом» виявляється в тому, що в кожній спробі представників високотехнологічних видів бізнесу залучити для свого розвитку поширені на заході форми державної підтримки бюрократи вбачають спробу нажитися на бюджеті. А може, слід навчитися довіряти фахівцям?
Нелюбов до науки і передових технологій триває. Під неї підводиться «теорія», що, мовляв, гроші у бюджеті на інновації виділено, але їх ніхто не бере під умову повернути назад із відсотками. З цього навіть робиться висновок, що в Україні немає достойної науки.